Кооперація в космічній галузі

Підписання угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом відкрило перед національними виробниками можливість долучення до зони вільної торгівлі та виходу на європейський ринковий простір. Однак гравці європейського ринку не поспішають приймати конкурентів у свої ряди. Тому українським виробникам необхідна кооперація із фігурантами ринкових відносин, які вже встигли зарекомендувати себе на просторі континенту. Такими фігурантами є промисловці Литовської Республіки, які вкотре підтвердили про свою готовність до співпраці на ІV засіданні Українсько-литовської та Литовсько-української ділових рад. Підтримує ідею кооперації з литовськими партнерами і очільник Державного підприємства виробничого об’єднання «Київприлад» Олександр ОСАДЧИЙ.

В рамках українсько-литовської зустрічі Олександром Володимировичем було ініційоване окреме виїзне засідання секції машинобудування на територію приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «VD MAIS» та власне на ДП ВО «Київприлад». Із кооперацією цих двох підприємств, яка змогла б послужити прикладом для налагодження українсько-литовських ділових відносин,  були ознайомлені представники литовських та українських машинобудівних компаній.

«Ми детально готувались до зустрічі литовських партнерів, — зазначив у розмові з кореспондентом О. Осадчий. — Справа в тім, що Литва як член Європейського Союзу просунулася недалеко вперед у багатьох питаннях. Тому наша найближча мета полягає у налагодженні коопераційних зв'язків з литовським підприємствами щодо сумісного виготовлення продукції для ринку ЄС. Через кооперацію нам  легше було би вийти до європейського споживача, аніж самостійно просувати свою продукцію».

Однак досвід кооперації став не єдиним фактором, що справив враження на запрошених. Литовські гості були здивовані і виробничим потужностями «Київприладу» і його унікальною продукцією.

Це й не дивно, адже вже понад 40 років підприємство успішно виробляє прилади системи управління бортовим комплексом космічних кораблів «Союз-ТМ» та «Прогрес-М», постачання яких здійснює на РКК «Енергія» ім.С.П.Корольова.

Підприємство випускає телеметричну апаратуру «Сиріус», яка використовується в ракеті-носії «Зеніт» при реалізації міжнародних проектів «Морський старт» і «Наземний старт». Мова йде про  основні функціональні прилади, призначені для забезпечення життєдіяльності космонавтів в тому числі і в екстремальних ситуаціях. Раніше на виробництві повністю випускався весь приладний відсік космічного корабля. Зараз обсяги роботи в цьому напрямку істотно зменшились, що аж ніяк не применшує значення підприємства для космічно будівної галузі держави.

 «Нам є чим дивувати»

Наразі «Київприлад» є учасником українсько-бразильського проекту. Виконання робіт за темою «Наземний старт» дозволило ДП ВО «Київприлад» отримати від КБ «Південне» престижне замовлення на створення апаратури автоматизованої системи управління підготовки та пуску ракети-носія «Циклон-4» для наземного космічного ракетного комплексу «Циклон-4» на пусковому комплексі «Алкантара (Бразилія)».

Щоправда зараз цей проект призупинений в зв’язку з деякими фінансовими труднощами. Частина роботи об’єднання ще у 2011 році полягала у наповненні функціональними пристроями більш ніж 50-ти об’ємних шаф та доставці їх фактичному замовнику — КБ «Південне». Однак головний замовник — Бразилія — не поспішає розраховуватись за своє замовлення. Зрозуміти це не важко, прийнявши до уваги прагнення Бразилії увійти до дивізіону космічних держав обходиться її платникам податків «у копійку». До того ж нещодавно в Бразилії було реалізовано надзвичайно затратний проект — Чемпіонат світу з футболу, а у 2016 році країна готується прийняти Ігри XXXI Олімпіади на правах країни-господарки. На цьому фоні проект «Циклон-4» лишається на другому плані, однак аж ніяк не скидається з рахунків, оскільки у нього вже вкладені значні кошти, а також вирішені усі організаційні питання.

Безсумнівно, відновлення цікавості бразильських колег до проекту «Циклон-4», а головне, відновлення їх платоспроможності було б досить бажаним для підприємства. Однак, Бразилія не єдина країна, що бажає долучитись до освоєння світового космічного простору.

І інші партнери

«Київприлад» пов’язують тісні ділові відносини у царині космічного будування з російськими партнерами. Нажаль сьогодні ця співпраця під загрозою, що зумовлено непростою економічною ситуацією на території нашого східного сусіда. Зокрема це стосується зменшення кількості будування космічних кораблів і, відповідно, зменшення замовлень на виробництво функціональних пристроїв для їх наповнення, що власне і входить до компетенції ДП ВО «Київприлад». До речі, Росія є єдиною країною в світі, що має пілотовані космічні кораблі; у США перше випробування такого корабля заплановане на 2017 рік.

У кооперації з росіянами є і політична складова – Росія прагне обходитись без зарубіжних партнерів в космічній галузі. Втім зробити це буде не просто, адже українські та російські підприємства, задіяні у цій сфері, пов’язують десятиліття тісної співпраці. До того ж мирне освоєння космосу повинно бути поза політикою, упевнений генеральний директор ДП ВО «Київприлад» О. Осадчий.

Якість продукції об’єднання цінують і інші країни. Так в рамках контракту КБ «Південне» та американської компанії «ОRBITAL» на розробку першого ступеня ракети-носія «Антарес», призначеної для доставки вантажів на Міжнародну космічну станцію, було виконано замовлення на розробку та виготовлення устаткування для проведення випробувань першого ступеня РН «Антарес», а також його імітатора. «Ми плідно попрацювали над створенням випробувального обладнання американської РН «Антарес» і отримали за це високу оцінку американських колег, — зауважує очільник підприємства.

Минулого року конструкторське бюро розпочало створення автоматичної системи управління пасажирськими перевезеннями для космічно-ракетного комплексу на замовлення Саудівської Аравії, а також аналогічної системи для аерокосмічного ракетного комплексу. Створення таких систем дасть можливість автоматизувати процес підготовки та пуску ракет-носіїв різних класів».

Крім Бразилії та Саудівської Аравії у мирному освоєнні космосу зацікавлені такі країни, як, наприклад, Туреччина або Мексика, з якими, до речі, підписаний протокол про наміри.

У пошуках альтернатив

А ось державного замовлення, яке є конче необхідним для підприємств подібного класу, ВО «Київприлад» не отримувало вже близько 15-ти років. Чи гарантує його оновлена українська влада – не відомо. Новообраний Президент України Петро Порошенко, відвідавши Державне підприємство «Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова», пообіцяв, що замовлення буде. Проте, у цих запевненнях не було жодної конкретики, а отже і розраховувати на них найпотужнішим представникам космічно будівної галузі України очевидно не варто. Втім, на підприємстві ставляться до цього з розумінням, адже в і без того залатаному державному бюджету досить важко знайти кошти на втілення космічних програм.

Тому, керівництво об’єднання  ще кілька років тому поставило перед собою завдання протягом короткого часу забезпечити випуск¸ нових науково ємних виробів, як альтернативу продукції космічного застосування:

• в галузі електроенергетичного приладобудування - створення нових конкурентоспроможних мікропроцесорних пристроїв захисту та автоматики підстанцій 35/10/6 кВ та електронних приладів обліку електричної енергії різного класу;
• в галузі приладобудування для автомобільної промисловості – таксометри для легкових та маршрутних таксі, а також приміських автобусів;
• в галузі приладобудування для житлово-комунального господарства – багатоабонентні переговорно-контрольні системи для житлових будинків та офісів.

В окремих напрямах роботи ВО «Київприлад» вже конкурує із такими провідними світовими виробниками, як ALSTOM, Schneider Electric, ABB.

Серед замовників продукції підприємства протягом різних років були обленерго, провідні підприємства металургії «ММК ім.Ілліча», Алчевський меткомбінат, «Аrcelor Mittal Кривий Ріг», Нікопольський завод феросплавів, «Кримський титан», ціла низка підприємств гірничорудної промисловості, «Укргазвидобування», «Черкасиазот», «Укрзалізниця», КП «Київський метрополітен».

Головні пріорітети

Однак цей список міг би бути набагато більшим якби державі вдалось виконати одне із своїх завдань — забезпечити інтерес споживачів до продукції національних виробників. На жаль, за роки незалежності вагомих кроків у цьому напрямі зроблено не було. І це проблема не лише ДП ВО «Київприлад». Українські споживачі все частіше віддають перевагу продукту закордонних виробників, які, набуваючи безцінний досвід, отримують змогу маніпулювати дизайном та програмним наповненням різноманітних пристроїв. Віддаючи перевагу іноземній продукції споживач можливо у чомусь і виграє (що, втім, є сумнівним, оскільки, і це визнають не лише українські, а й провідні світові фахівці, продукція ДП ВО «Київприлад» за показником «ціна-якість» випереджає багато іноземних аналогів), однак в цілому програє держава.

Постійне вдосконалення виробничого процесу, та популяризація національного продукту на теренах України — ось головні пріоритети діяльності Олександра Володимировича Осадчого не тільки як генерального директора ДП ВО «Київприлад», а й як очільника Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва при Київській міській державній адміністрації – члена колегії КМДА. Завдяки йому, а також завдяки вірно обраній стратегії розвитку і згуртованій роботі колективу робітників і спеціалістів ДП ВО «Київприлад» може слугувати прикладом для інших українських підприємств.

Бліц-досьє

ОСАДЧИЙ Олександр Володимирович,

Генеральний директор Державного підприємства Виробниче Об'єднання «Київприлад».

Осадчий Олександр Володимирович починаючи від 1973 року пройшов трудовий шлях від старшого інженера до Генерального директора, вніс значний особистий внесок у розробку та виготовлення багатьох виробів для космічної галузі.

У 1988 році його обирають головою профспілкового комітету. У 1991 році призначений  заступником генерального директора об'єднання х комерційних питань.

У 2001 році наказом Національного космічного агентства України призначений Генеральний директором ДП ВО «Київприлад».

З 2006 року – Голова Ради директорів промислових підприємств, закладів та організацій міста Києва.

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Має Почесні звання, нагороджений багатьма орденами та медалями.

Журнал "Роботодавець"