В більшості міжурядових угод щодо проєктів в сфері судно-, транспортного машинобудування не передбачений рівень локалізації виробництва

В Україні відсутня узгоджена політика щодо забезпечення участі національних підприємств у проєктах, які передбачають імпорт іноземної продукції та технологій.  

Так, у ратифікованій парламентом міжурядовій рамковій угоді з Францією щодо оновлення парку вантажних електричних локомотивів АТ «Укрзалізниця» немає положень про локалізацію виробництва електровозів в Україні на рівні 35%. Ця цифра існує тільки в публічних заявах посадовців.

Водночас акцент робиться  на залученні вітчизняних підприємств до майбутнього сервісного  обслуговування електровозів, яке відбуватиметься також за певних обмежень. 

На цьому наголошують в ООРУ.

Нагадаємо, 1 жовтня Укрзалізниця оголосила про закупівлю 80 електропоїздів, однак і в цьому разі тендерна документація не містить жодних критеріїв щодо локалізації виробництва на території України та оцінки вартості життєвого циклу.

ООРУ наполягає на комплексному розгляді Кабміном та надання оцінки «Техніко-економічного аналізу переваг використання вітчизняного рухомого складу для організації приміських перевезень в Україні», підготовленого Крюківським вагонобудівним заводом.

Це ж саме стосується не лише залізничної інфраструктури.  До прикладу, меморандумом з Великою Британією передбачено спільне проєктування і будівництво військових кораблів в Україні та Сполученому Королівстві для зміцнення українського флоту. Днями підписана і рамкова угода з британцями, що передбачає виділення кредиту на суму 1,7 млрд фунтів стерлінгів (будівництво 8 ракетних катерів, придбання 2 тральщиків тощо).

Проте і цього разу міждержавним угодам не передували власні фінансово-економічні розрахунки і прогнози локалізації виробництва в Україні.

При цьому в ООРУ вважають, що ініціатива Президента побудувати в Україні новий військово-морський флот до 2035 року – завдання актуальне. Головні умови - локалізація виробництва і наявність достатнього фінансування.

«На ці цілі підуть мільярди доларів, що передбачає потребу залучення крупних інвесторів, розвиток державно-приватного партнерства, надання доступу промисловим підприємствам до антикризових кредитів під 0-3% для прискореної модернізації та закупівлі необхідного обладнання», - кажуть в діловому союзі.

Поки в Україні не прийнята державна програма суднобудування. Хоча Укроборонпром разом із фахівцями галузі, фахівцями ООРУ та ін. ділових асоціацій представив проєкт Стратегії суднобудівної промисловості України до 2030 року

Натомість за цей час країна встигла підписати угоду із Туреччиною по закупівлі корветів ADA, а Чорноморський суднобудівний – остаточно збанкрутувати.

Мільярдні контракти укладені на імпорт патрульних та броньованих катерів не тільки з Великої Британії, але і США ( останні в самих Сполучених Штатах планують скоро списати через «технологічну застарілість»).

«Уряд не проводить системних техніко-економічних обґрунтувань закордонних закупівель та не обстоює локалізацію виробництва, завантаження українських заводів замовленнями. Це неприпустимо», - підкреслив голова ООРУ Анатолій Кінах.

Лідер ділової спільноти закликав Офіс президента, уряд провести чіткі розрахунки можливостей українських виробників, закріпити на їх основі точні цифри локалізації виробництва в контрактах з іноземними державами/корпораціями/заводами.

Для упорядкування даного процесу Мінстратегпром має отримати контрольні функцій з реалізації проєктів, що передбачають локалізацію на території України іноземної продукції і технологій.

У свою чергу, ООРУ готовий надати власні напрацювання/експертну підтримку.