Профілактика захворюваності як шлях до відновлення трудового потенціалу України (наслідки пандемії COVID-19)

Олеся Тарасенко, виконавчий директор Всеукраїнського об’єднання організацій роботодавців санаторно-курортних та оздоровчих закладів 

Через пандемію коронавірусу та введення карантинних обмежень відбулося зменшення національного ВВП. Карантин зруйнував споживчі настрої, на певний час зупинив декілька галузей – роздрібну торгівлю, готельний та ресторанний бізнес, авіаперевезення. Зменшилися обсяги надходжень до бюджету. Внаслідок введення карантину українські компанії заморозили інвестиції та виробничі ланцюги. Сектори, де пом’якшуються карантинні обмеження і які пов’язані із споживчим попитом, швидко відновлюються, насамперед, роздрібна торгівля та послуги. Із промисловістю та інвестиційним сектором ситуація набагато складніша. І цей процес нерівномірний – вплив карантину для одних галузей був більш болючим, ніж для інших. 

За даними Держслужби зайнятості, станом на 1 липня в Україні було зареєстровано півмільйона безробітних. Кількість людей, що втратили роботу, зросла більш ніж на 48%. І загальна кількість безробітних в Україні насправді становить не менше 2,5 - 2,8 млн осіб. Це найвищий показник за останній 15 років. Запровадження карантинних обмежень одразу позначилося саме на заробітній платі. Третина українців повністю втратила дохід або роботу, а в більш, як третини населення, зменшився регулярний дохід родини. Побоювання другої хвилі пандемії коронавірусу буде стримувати відновлення робочих місць. 

Сьогодення час зобов'язує на думати про стан здоров'я найманих працівників. Ніхто не хоче хворіти. Адже хвороба - це, як мінімум, клопоти й витрати. Людина не тільки погано почуває себе, але й не може працювати, заробляти гроші або піклуватися про свою сім’ю. Можливо, комусь навіть треба за вами доглядати, а вам – платити чималі гроші за медикаменти та лікування. Кажуть: профілактика краща за лікування. Хоча деяких хвороб не уникнути, ви можете багато зробити для того, щоб уповільнити розвиток захворювання чи взагалі запобігти цьому. Найбільш актуальним це постало в умовах дій пандемії COVID-19.

Роботодавці повинні запроваджувати профілактичні заходи, навіть якщо випадки COVID-19 не зареєстровані в зоні їх  господарської діяльності.  Своєчасно запроваджені профілактичні заходи можуть скоротити втрачені робочі дні через хворобу та зупинити або уповільнити розповсюдження COVID-19.

Шляхи профілактики хвороб:

☑️ Позачергові медичні огляди, які роботодавець організовує за власний кошт та у випадках звернення працівника, якщо стан здоров'я працівника не дає змогу йому виконувати трудові обов’язки. Корупційна складова –  купівля медичних книжок та довідок із медоглядів зовсім не гарантує контроль стану здоров’я працівників. Цю відповідальність повинен взяти на  себе роботодавець.

☑️ Донорство (зокрема донорство плазми) – це і соціальна відповідальність підприємства, і безкоштовні медичні огляди донорів (безкоштовні клінічні та ПЦР аналізи, огляд терапевту, дороговартісна процедура плазмофорезу, додаткові виплати за донорство). 

☑️ Санаторно-курортне лікування – найкращий шлях профілактики захворювань, коли в свою відпустку працівник проходить у санаторно-курортному закладі повну діагностику організму, усіх профільних лікарів та ключове – лікування природними ресурсами та фізпроцедури, що м'яко впливають на організм людини, підвищують імунітет та відновлюють здоров’я. Під час другої хвилі санаторно-курортні заклади набули за законом ознак медичних установ і приймали клієнтів на профілактичне лікування та реабілітацію, зокрема після COVID-19. Саме вони забезпечували високий рівень відновлення організму.

Прості запобіжні заходи та планування можуть мати велике значення. Зараз профілактичні дії допоможуть захистити ваших співробітників та ваш бізнес.

tarasenkoolesia@gmail.com