«Податок на Google»: Україні потрібно приймати законодавство в одному руслі із ЄС

Парламент прийняв у другому читанні та в цілому законопроєкт №4184, який оподатковує  20%  ПДВ електронні послуги, які надають великі транснаціональні IT-корпорації, не зареєстровані в Україні. Це робиться, в першу чергу,  задля збільшення доходів державного бюджету.

Експерти УСПП та ООРУ проаналізували документ.

Варто зазначити, що так званий «податок на Google» (загалом на транснаціональні ІТ корпорації) вже доволі тривалий час існує в країнах ЄС. Це викликало шквал обговорень в самій Європі, а також в США, та деякі зміни в цінові політиці компаній. Слід також відмітити, що в європейському форматі йдеться не про 20%, а в середньому 2-3-5%. Тому український варіант – найбільш радикальний, викликає пересторогу, чи не спричинить намагання отримати кошти для бюджету значні незручності для споживачів і малого, середнього бізнесу.

«ПДВ є непрямим податком, який лягає, зазвичай, на плечі споживачів. Тому логічно припустити, що для останніх можна чекати і збільшення вартості електронних послуг. Яким воно буде – на незначний відсоток чи більше – достеменно невідомо. Адже все залежить від політики компаній – гігантів, таких як Google, Facebook та інші. До прикладу, свого часу після «закручування» податкових гайок в Європі техногігант Apple заявив, що збільшить збори з розробників додатків, таким чином він зміг перекласти частину витрат на нові цифрові податки на малий бізнес», - розповідає голова ООРУ, президент УСПП Анатолій Кінах.

Google через податок на цифрові послуги у Великобританії (2%) збільшив комісію за розміщення реклами на своїх сервісах. А рекламодавці – той же бізнес, котрому потрібно просувати свої товари і послуги в інтернеті.

Яким має бути механізм і відсоток оподаткування – це дискусійне питання навіть на Заході. США та ЄС досі ведуть суперечки, як адмініструвати податки з IT-гігантів, взагалі щодо механізму такого адміністрування.

«Євросоюз має ухвалити остаточне рішення про особливості оподаткування «транснаціональної цифри» до кінця літа 2021 року (ті чи інші заяви робилися з 2019 року) і тут Україні слід би просто взяти участь в даному процесі і приєднатися до встановлених в ЄС правил гри. Цим би держава одночасно і прийняла б нове законодавство, і гармонізувала його із ЄС», - підсумував Анатолій Кінах.