Роботодавці готові взяти участь у підготовці законопроекту про добровільне медичне страхування

Україна дуже багато втрачає через відсутність законодавства про державне загальнообов’язкове та добровільне медичне страхування, браку стимулів для заохочення роботодавців до поліпшення турботи про працівників їхніх підприємств в рамках програм корпоративної соціальної відповідальності. Такого висновку дійшли учасники круглого столу «Добровільне медичне страхування як основна складова соціального пакету роботодавця», що відбувся сьогодні в УСПП.

Провідні експерти галузі й представники реального сектору економіки, обговоривши стан та перспективи розвитку страхового ринку в Україні, прийняли рішення докласти зусиль з розробки під егідою Українського союзу промисловців і підприємців та Об’єднанням організацій роботодавців України проект закону про добровільне медичне страхування. Для цього запропоновано створити відповідну робочу групу з числа представників ділової спільноти для вироблення спільної позиції роботодавців з цього питання.

За словами першого віце-президента УСПП, заступника голови ООРУ Сергія Прохорова, компанії, які піклуються про здоров’я своїх працівників досягають значно більшого успіху, ніж ті, у кого не розвинена соціальна відповідальність в колективі.

«Якщо держава на законодавчому рівні вимагає формувати компенсаційні механізми для того, щоб відновлювати основні фонди виробництва, то таке ж ставлення має бути до людини, яка є більш складним і чутливішим компонентом виробничого процесу. Такий підхід, коли  до працівників ставляться не як до механізму здобуття прибутку, а як до людей, від яких залежить майбутнє компанії, практикується у всьому світі й повинний призвичаїтися в Україні», – зазначив С.Прохоров.

На сьогодні в Україні програмами добровільного медичного страхування охоплено не більше 5% працездатного населення. Це, на думку генерального директора страхової компанії «NGS» Анатолія Чубинського,  катастрофічно мало, що ще раз підтверджує те, наскільки незахищеним є здоров'я українців.

Однією з головних причин нерозвиненості ринку експерт вважає неготовність інвестувати в медичне забезпечення його реальну вартість .

«У європейських країнах витрати на добровільне медичне страхування становлять від 6 до 12% річного доходу. В Україні, наприклад, за нашими програмами, цей відсоток становить не більше 1,3%.  Ключовим питанням залишається джерело  фінансування на ці програми. У нас є відповідь. Таким джерелом повинен ставати фонд оплати праці, в якому вже закладені виплати на оздоровлення та відпускні виплати. При раціональному та ефективному використанні цього ресурсу у підприємства з'являється можливість гарантувати захист здоров'я всьому колективу. Вважаємо, свою, нехай невелику частку, має внести й працівник», – зазначив А. Чубинський.

У Словаччині і Польщі затрати держави на охорону здоров’я складають до 7% внутрішнього валового продукту, в Україні вони сягають за 7%. Але йдеться про необхідність їх більш ефективного використання, наголосив голова Української федерації роботодавців охорони здоров’я Володимир Загородній.

«Якщо виходити з того, скільки взагалі людина потребує на медичну допомогу протягом року, то це в середньому 8 тисяч грн. Платежі страхових внесків на рік коливаються від 600 грн. Враховуючи те, що за 20 років Україна не спромоглася прийняти закон про обов’язкове медичне страхування, існує єдиний шанс – розподілити ці ризики між суб’єктами в суспільстві – працівниками, роботодавцями та державою, яка навіть у випадку добровільного медичного страхування має брати участь в процесах організації надання медичної допомоги», – сказав В.Загородній.

За підсумками заходу учасники мають намір підготувати резолюцію, в проекті якої, зокрема, йтиметься про необхідність розповсюдження позитивного досвіду корпоративного добровільного медичного страхування серед роботодавців України; про суттєвий економічний ефект, який таке страхування має як для окремих підприємств, так і для реального сектора економіки в цілому, а також для реформування системи охорони здоров'я країни.