До трудової додалася бізнес міграція: УСПП закликає уряд прийняти пакет заходів для стимулювання підприємництва в Україні

Деіндустріалізація й сировинна економіка – це синонім бідності, демографічної кризи, трудової еміграції. В XXI ст. успішність держави визначається інноваційними підходами, створенням продукції з високою доданою вартістю, інвестиціями в розвиток людського потенціалу (якість життя, освіти, медицини). 

На цьому наголосив президент УСПП Анатолій Кінах в рамках Громадянського лекторію «Інноваційний прорив і «нова індустріалізація» як складові модернізації України».

На його погляд, Україна зараз має зосередитися на покращенні демографічної ситуації, створення стимулів для самозайнятості і бізнесу з тим. щоб економічно активна молодь не виїжджала на заробітки за кордон. Зараз така тенденція не лише в рамках найманих працівників. але й підприємництва. Зокрема, за даними польського уряду, у 2020 році кількість індивідуальних підприємців – громадян України збільшилася на 22% – до 5916.

За 15 років у Польщі кількість заснованих українцями компаній зросла у 10 разів.

«За кордоном працюють від 7 до 9 млн українців. Середній вік – 34-40 років, найбільш економічно ефективний вік. Потрібно розуміти, що відкривши справу за кордоном, де є податкові та інші стимули, менше корупції і більше захищеності, наші співгромадяни навряд чи повертатимуться додому. Та ініціатива, яку свого часу оголосив Президент щодо повернення трудових мігрантів - слабко окреслена, не є масштабною та вже загубилася в інформаційному просторі. УСПП пропонував уряду і наполягає на цьому зараз: потрібно разом із роботодавцями розробити план дій для національного ринку праці, покращити доступ бізнесу до кредитів, максимально сприяти самозайнятості. З ФОПами треба йти на реальний діалог, також на початку вже другого року періодичних карантинних обмежень потрібний структурований антикризовий план допомоги бізнесу, а не одноразові виплати. І таких питань багато», - зазначив лідер ділової спільноти.

Анатолій Кінах переконаний. що вирішення надскладних проблем простими рішеннями і результатами, підміна копіткої роботи  PR-ом – лише поглиблюватиме кризу в економіці та виробництві.

Серед того, чого домагаються підприємці і промисловці - прийняття Стратегії розвитку промисловості і держпрограм в стратегічних галузях - авіа-, суднопромі. транспортному машинобудуванні тощо.

Друге - це пріоритизація прозорими і легальними методами українських виробників в державних тендерах. Зокрема, в держзакупівлях продукції машинобудування доля імпорту сягає критичних 46%, у той час як в Європі - всього 10-12%. При цьому, центральна влада та місцеві адміністрації, співпрацюючи в даному напрямі із кредиторами (Європейський інвестиційний банк), не застосовує норму про 15% знижку для локалізації виробництва. Це ще раз свідчить про відсутність стратегічного бачення і фрагментарність індустріальної політики в Україні.

УСПП, Антикризова рада громадських організацій вже направила ці та інші пропозиції уряду і парламенту.

«Ми очікуємо на діалог з Офісом президента, урядом і парламентом щодо прийняття врешті Стратегії промполітики, координації її з державним бюджетом та планом дій уряду. Також на порядку денному - кредитування реального сектору економіки, інвестиції в модернізацію промисловості - у тому числі перед приватизацією окремих підприємств тощо», - підсумував президент УСПП.