Бюджет залишиться в боргу

В уряді визнали, що у 2013 році доходи держбюджету скоротяться, зокрема, з причини погіршення зовнішньої економічної кон'юнктури, тому змушені обмежити свої витрати, пише газета «Комерсант». Секвестр первісного проекту бюджету, втім, поки не торкнувся соціальних виплат, які збільшаться на 7,4%. Але і такий ріст став можливий лише тому, що Кабмін вирішив збільшити дефіцит бюджету до 50 млрд. грн. Експерти попереджають, що це не тільки призведе до зростання держборгу, але і, як і в 2009 році, позбавить підприємства кредитних ресурсів, повідомляє видання.

Народні депутати вчора приступили до розгляду проекту держбюджету на 2013 рік, зміст якого підтвердив побоювання експертів про кризу системи державних фінансів. Уряд повинен був подати документ у парламент до 15 вересня, але тоді його так і не передали - нібито відкликали для доопрацювання. Міністр фінансів Юрій Колобов у вересні обіцяв ухвалення «реалістичного бюджету», виходячи з потенційних доходів скарбниці в розмірі 394 600 000 000 грн і видатків в 434 600 000 000 грн. Дефіцит обіцяли на рівні 1,65% від ВВП (без урахування дефіциту НАК «Нафтогаз України»).

Текст законопроекту №11000, оприлюднений вчора на сайті Верховної ради, свідчить про те, що уряд запропонував фактичний секвестр бюджету. Його доходи складуть 361 500 000 000 грн., що менше не тільки початкового плану на наступний рік, але і на 3,3% нижче, ніж передбачено держбюджетом-2012. У Мінфіні змирилися з очікуваним падінням збору внутрішніх податків, зокрема рентної плати, але сподіваються на зростання платежів від митного збору та збору на використання природних ресурсів.

«Це перший в новітній історії країни бюджет, підготовлений із зниженням ключових показників. Влада нарешті зняла рожеві окуляри і розробила держбюджет на основі відносно прийнятних прогнозів», - говорить виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

Доходи бюджету розраховані виходячи з 3,4-процентного зростання реального ВВП, але з урахуванням підвищення цього показника в поточному році всього на 2% при плані в 3,9%.

Колишній глава Мінфіну Ігор Уманський вважає, що такі параметри держбюджету означають очікування урядом в 2013 році не зростання, а спад реального ВВП.

«За підсумками нинішнього року доходи держбюджету складуть близько 345 млрд. грн.., значить, зростання бюджетних доходів у 2013 році складе близько 4%, що навіть нижче показника інфляції», - відзначає він.

У наступному році уряд очікує зростання споживчих цін на 4,8%. Поява проблем підтверджують і в уряді.

Перший заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський в ході представлення проекту бюджету заявив, що документ готувався з урахуванням погіршення зовнішньої кон'юнктури: «Уряд взяв за основу сценарій, який передбачає проведення реформ в економіці та забезпечення більшого темпу її зростання».

Однак скорочення планових витрат скарбниці виявилося неминучим - на 0,7%, до 410 660 000 000 грн. Під ніж пішли витрати на оборону і економічну діяльність. Економію забезпечив відмова від продовження виплати компенсації внесків Ощадбанку СРСР (у поточному році на це закладено 6150000000 грн.), а також завершення фінансування програми Євро-2012 (виділено в 2012 році 6,4 млрд. грн.). Нацагентство з питань проведення та підготовки Євро-2012 все ж таки буде збережено. Йому виділять кошти на оплату кредитів (828 млн. грн.) і підготовку до чемпіонату Європи 2015 року з баскетболу (200 млн. грн.).

За трьома будівельним держпрограмам фінансування уріжуть з 1,18 млрд. до 0,36 млрд. грн. На компенсацію процентної ставки за іпотечними кредитами з бюджету спрямують всього 0,3 млрд. грн. замість обіцяного 1 млрд. грн. Ще 3 млрд. грн. буде зекономлено на аграріях - витрати скоротяться з 17,2 млрд. до 14 млрд. грн.

«Бюджет передбачає дуже жорстке скорочення асигнувань по всіх галузях, в тому числі по аграрному сектору. Така політика призведе до зниження рентабельності сектора, причому через низький попит перекласти цю проблему на споживачів не вдасться», - попереджає генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа.

Вивільнені кошти підуть на індексацію мінімальних соціальних стандартів та окремі точкові програми. Прожитковий мінімум зросте на 7,4% (грудень до грудня), до 1176 грн., що викличе підвищення пенсійних виплат і збільшить дефіцит Пенсійного фонду з 15 млрд. до 21 млрд. грн. Ідентичний зростання мінімальної зарплати (до 1218 грн.) спровокує зростання витрат на соціальну сферу - оплату праці у всіх бюджетних секторах, від вчителів до чиновників і суддів.

І хоча видатки зведеного бюджету збільшаться за рахунок поліпшення ситуації у місцевих бюджетах, розбалансованість держбюджету буде покрита за рахунок збільшення його дефіциту. Якщо в 2012 році очікувався дефіцит на рівні 1,7% від ВВП, то в наступному році він зросте до 3,2% (50,4 млрд. грн.). Джерело «Уомерсанту» в уряді відзначає, що таке зростання бюджетного дефіциту буде обговорюватися з представниками МВФ 7 грудня, на наступний день після прийняття бюджету Верховною радою.

Дефіцит бюджету запропоновано покрити як за рахунок приватизації (10,9 млрд. грн.), так і за рахунок збільшення держборгу: буде залучено 135 500 000 000 грн. нових запозичень, а повернуто кредиторам лише 81 млрд. грн. І якщо на зовнішньому ринку мета Мінфіну - рефінансувати держборг (привернуть 42600000000 грн., повернуть - 35,6 млрд. грн.), то саме внутрішні кредити дозволять уряду самофінансіроваться протягом року (буде залучено 92800000000 грн., повернуто - 45, 5 млрд. грн.).

І хоча Мінфін назвав такий дефіцит оптимальним, експерти стверджують, що збільшення залежності від кредитів несе великі ризики для української економіки.

«Враховуючи, що зовнішні ринки позик все ще заморожені, залучення такого великого обсягу кредитів може стати проблемою навіть у разі відновлення співпраці з МВФ. Однак ще більшою проблемою стане зростання внутрішніх запозичень - така політика може остаточно позбавити економіку кредитів, оскільки банки можуть просто обмежитися покупкою облігацій внутрішньої держпозики», - відзначає пан Устенко.

Така ситуація спостерігалася в 2009 році, коли уряд в умовах падіння доходів не бажало скорочувати витрати, тому позичав у банків під 29,5%.

Масштабне збільшення бюджетного дефіциту призведе до зростання держборгу до 483 млрд. грн.. (30,6% ВВП). Уряд також продовжить надання держгарантій за запозиченнями підприємств - на 50 млрд. грн. У бюджет на 2012 рік ця сума закладалася в обсязі 5 млрд. грн., потім її збільшили до 15 млрд. грн., а в підсумку - до 53,8 млрд. грн. Сумарно прямий і гарантований борг досягнутий 542900000000 грн. (34,3% ВВП).

Економісти неоднозначно оцінюють таке збільшення держборгу.

«У порівнянні з боргом інших країн ситуація в Україні ще залишається стабільною. Тому основне питання - на що підуть ці кредити і наскільки вони зможуть стимулювати зростання економіки», - заявив директор Інституту економіки і прогнозування НАН України Валерій Геєць.

Однак, за словами Ігоря Уманського, висока вартість кредитів, що залучаються Україною, робить ситуацію вкрай небезпечною.

«Не слід орієнтуватися на досвід розвинутих країн, оскільки у них вартість кредитів набагато нижче, ніж у нас. Для України такий рівень держборгу може стати не підйомним», - пояснює він.