Сільськогосподарські землі України: продавати чи ні?
Заступник Голови Об’єднання організацій роботодавців України Сергій Прохоров взяв участь у публічній дискусії щодо продажу сільськогосподарських земель в Україні, яка продовжила серію тематичних круглих столів для обговорення нагальних питань економіки країни в рамках підготовки до другого Київського міжнародного економічного форуму (KIEF). У дискусії також взяли участь представники законодавчої та виконавчої влади, агробізнесу, банківського сектору, а також юристи, які спеціалізуються на земельному праві.
Заступник Голови Об’єднання організацій роботодавців України Сергій Прохоров взяв участь у публічній дискусії щодо продажу сільськогосподарських земель в Україні, яка продовжила серію тематичних круглих столів для обговорення нагальних питань економіки країни в рамках підготовки до другого Київського міжнародного економічного форуму (KIEF). У дискусії також взяли участь представники законодавчої та виконавчої влади, агробізнесу, банківського сектору, а також юристи, які спеціалізуються на земельному праві.
Всі учасники дискусії були солідарні в тому, що в Україні повинні бути приватна власність на землю та ринковий оборот землі. Причому цей оборот має бути врегульовано таким чином, щоб мінімізувати ризики для економіки та задовольнити інтереси всіх учасників ринку. Потрібно врахувати необхідність встановлення обмежень щодо граничних розмірів земельних ділянок у власності однієї особи, визначити оптимальні розміри землекористувань, пріоритетність набуття земель у власність та принципи розподілу земельної ренти. Тому, на думку великої кількості учасників обговорення, буде невиправдано й небезпечно знімати мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення найближчим часом (як це визначено законом – з 1 січня 2016 року), доки детально не відпрацьовані усі проблемні питання.
Щодо термінів скасування мораторію думки експертів розійшлися. Представники влади й агробізнесу висловилися однозначно проти негайного запровадження вільного ринку землі через цілу низку ризиків. Були наведені такі аргументи, як інституційна неготовність держави (в тому числі необхідність формування кадастру), насторожене ставлення суспільства, а також той факт, що здавання землі в оренду — це суттєве джерело доходів для мешканців села. Крім того, під час дискусії було наголошено на небезпеці монополізації земельного ринку невеликою кількістю власників та руйнування вже працюючих стосунків між власниками й орендарями. Також є невирішеним питання ціноутворення, що необхідно зробити, аби люди не продавали землю за безцінь. Представники середнього агробізнесу також висловили занепокоєння тим, що в умовах вільного продажу землі вони не зможуть конкурувати з великими агрохолдингами та компаніями з іноземним капіталом (враховуючи девальвацію гривні).
Конкретні умови для запровадження ринку землі за прикладом нових членів ЄС озвучив Леонід Козаченко, голова підкомітету Верховної Ради України з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі: заборона мінімум на 10 років продажу землі іноземцям та юридичним особам, обмеження розміру ділянок, налагодження адміністрування процесу продажу.
З іншого боку, представники юридичних фірм наполягають на необхідності якнайшвидшого зняття мораторію. Адже, на їх думку, селянам треба дати можливість розпоряджатись власністю та не обмежувати їхні права. Вони вважають перебільшенням побоювання щодо скуповування паїв іноземцями та концентрації землі у власності великих холдингів. Серед позитивних економічних наслідків зняття мораторію називалися розвиток товарного ринку землі, можливе підвищення економічного стану селян і вигоду для дрібних фермерів. Останнє вкрай важливо, тому що найкращим варіантом для українського села експерти вважають дрібні сімейні ферми, які рівномірно розподіляють додану вартість сільського господарства серед населення. Таким чином, багатіють селяни, а не лише великі компанії.