Здоровий працівник – успішний бізнес

Через війну в Україні виникла величезна потреба у психосоціальній підтримці населення. Зокрема на роботі, де психологічний стан працівників безпосередньо впливає на їхні безпеку, здоров’я й життя. Нині на вітчизняних підприємствах дуже потрібна системна робота щодо підтримання психосоціального здоров’я працівників. Але для цього важливі участь держави, міжнародних донорів та залучення широкого кола стейкхолдерів.

Журнал «Охорона праці» писав* про реалізацію в Україні Проєкту Міжнародної організації праці (МОП) за підтримки Європейського Союзу «На шляху до безпечної, здорової та задекларованої праці в Україні», один із напрямів якого був присвячений питанням психосоціальної підтримки (ПСП) на роботі у воєнний та повоєнний час. До роботи в межах цього підпроєкту МОП (2022–2023 роки) було залучено Всеукраїнське об’єднання організацій роботодавців охорони здоров’я (ВООРОЗ), а також 9 лікувальних закладів із 8 областей України.

Який досвід було отримано в межах згаданого проєкту? До участі в пілотуванні програми ПСП на робочому місці в закладах охорони здоров’я (ЗОЗ) «З турботою про себе й кожного» було залучено 7435 працівників закладів охорони здоров’я з м. Києва, Київської, Рівненської, Львівської, Чернігівської, Тернопільської, Дніпропетровської та Житомирської областей.

Зокрема, проведено заходи з підготовки, розроблення, ознайомлення, узгодження та прийняття письмової Політики ПСП на роботі в трудових колективах ЗОЗ. А також організовано та впроваджено заходи з оцінювання рівнів стресу у працівників, з моніторингу та оцінки ефективності реалізації програм ПСП, які було впроваджено в трудових колективах пілотних підприємств. За результатами пілотування зроблено висновки, а на їх підставі розроблено рекомендації щодо масштабування програм ПСП на роботі.

Отже, коротке резюме проєкту з пілотування програм ПСП на робочому місці:

– соціальний діалог на всіх його рівнях є ефективним інструментом для масштабного впровадження програми ПСП на роботі;

– економічна ефективність є важливим мотиваційним складником для капіталізації інвестицій під час упровадження ПСП на роботі;

– регіональний моніторинговий і навчально-тренінговий центр є важливою інституцією для масштабування програми ПСП на роботі.

Святослав Ханенко, голова ради об’єднання ВООРОЗ, коротко резюмував результати цієї роботи: «Ми зрозуміли суть та опанували запропоновану технологію. Це саме те, чого так гостро потребують медики, фахівці з безпеки і здоров’я на роботі, рядові працівники та все суспільство».

За словами С. Ханенка, партнерами в цьому проєкті виступили представники держави, роботодавці, трудові колективи, профспілки. І це партнерство поставило на розгляд питання про потребу організації всеукраїнського соціального діалогу для розроблення ефективних та системних заходів для підвищення продуктивності праці та поліпшення добробуту працівників.

Ще на етапі втілення згаданого проєкту МОП у ВООРОЗ уже були твердо переконані, що роботу ­щодо ПСП працівників потрібно продовжувати. Це має бути частинкою комплексного підходу підприємств до створення безпечних та здорових умов праці. Тому в червні 2023 року за ініціативи ВООРОЗ та за підтримки голови Об’єднання організацій роботодавців України Анатолія Кінаха було ініційовано новий проєкт, метою якого є збереження та розвиток трудового потенціалу у воєнний і повоєнний час.

 

Індустрія здоров’я

 

Робоча назва Проєкту «Пілотування розроблення та запровадження програм з безпеки, здоров’я та ПСП на роботі для збереження та розвитку трудового потенціалу – «ІНДУСТРІЯ ЗДОРОВ’Я» (далі – Проєкт).

Ідеться про запровадження на підприємствах та в організаціях України системи управління ментальним здоров’ям як складової частини системи управління охороною праці. Тож очевидно, що перший і центральний напрям роботи Проєкту – це підготовка та навчання роботодавців, керівників, лідерів організацій, фахівців, як реалізувати цей задум. Адже для упровадження програм ПСП потрібні мотивація, ґрунтовні знання, навички, володіння певними методиками та практиками. Невід’ємною частиною цієї підготовки є широке інформування через ЗМІ та інші канали інформації про досвід упровадження на підприємствах системи управління ПСП, про заходи, які реалізують у межах системи, та про особливості власне надання ПСП працівникам тощо. Тут також важлива ініціатива з боку трудових колективів, які можуть ухвалювати рішення про втілення програм ПСП на робочих місцях, формалізувати і конкретизувати заходи програм у колективних договорах, моніторити їх ефективність тощо.

Для здійснення Проєкту буде застосовано, як зазначив Святослав Ханенко, вітчизняний і зарубіжний досвід, зокрема й попередні напрацювання проєкту МОП. Також ініціатори Проєкту поділяться інформацією про найкращі світові практики в галузі медичного страхування й охорони здоров’я населення. Наприклад, досвідом Сінгапуру. Завдяки реалізації цього Проєкту на обраних підприємствах та його подальшого масштабування в Україні роботодавці, промисловці й підприємці, працівники та все суспільство мають усвідомити, що лише здоровий працівник може бути ефективним, а передумовою продуктивності та успішності бізнесу є легальна, безпечна і здорова праця.

Головна мета Проєкту «ІНДУСТРІЯ ЗДОРОВ’Я» – підтримка, об’єднання представників усіх зацікавлених сторін та здійснення ними комплексних заходів щодо ПСП на роботі, розроб­лених відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), конвенцій і рекомендацій МОП зі збереження психічного здоров’я, ключових європейських і міжнародних стандартів з безпеки та здоров’я на роботі  щодо керування психосоціальними ризиками.

 

Психосоціальна підтримка на підприємствах України спрямована на те, щоб:

– запобігти психічним розладам працівників під час воєнних дій та повоєнний період;

– захистити та зміцнити психічне здоров’я людей за допомогою підвищення їхнього рівня обізнаності в галузі психічного здоров’я, набуття навичок з розпізнавання психічних розладів, звернення до фахівців;

– надати допомогу працівникам, які мають психічні розлади, за допомогою реалізації програм повернення на роботу та підтримки з працевлаштування;

– створити сприятливе середовище для поліпшення психічного здоров’я на роботі.

 

Головний виконавець Проєкту – Об’єднання організацій роботодавців України (ООРУ). Проєктна команда: Всеукраїнське об’єднання організацій роботодавців охорони здоров’я (ВООРОЗ), представники центральних органів виконавчої влади, об’єднань організацій роботодавців і професійних спілок в Україні на всіх рівнях соціального діалогу, науковці, керівники навчальних моніторингових тренінгових центрів у визначених пілотних областях тощо. Важливо також залучити до Проєкту фонди та громадські організації соціального захисту осіб з інвалідністю, освітні заклади України.

Етапи реалізації та завдання Проєкту:

Визначити пілотні області та пілотні підприємства.

Провести ситуативний аналіз та надати висновки щодо оцінки потреб і ресурсного забезпечення реалізації програм ПСП на роботі в пілотних областях.

Провести інформаційну кампанію (розробити та поширювати інформаційні матеріали про Проєкт.

Розробити програми навчання для лідерів підприємств, представників організації роботодавців і профспілок, державних інституцій, асоціацій міст і територіальних громад, громадських організацій людей з інвалідністю та ін., а також для тренерів з-поміж психологів, реабілітологів, фахівців із БЗР та ін., які братимуть участь у реалізації Проєкту.

Розробити інформаційні, навчальні й методичні матеріали щодо заходів ПСП на роботі для навчання та поширення серед роботодавців та усіх заінтересованих сторін.

Провести навчальні семінари, тренінги, конференції та інші заходи з питань розроблення та прийняття політики ПСП на роботі, реалізації заходів з ПСП на пілотних та інших заінтересованих підприємствах.

Проводити постійні консультації з питань ПСП на роботі.

Забезпечити моніторинг та оцінку результатів упровадження й результативності виконання програм ПСП.

Підсумувати результати Проєкту та надати рекомендації щодо поширення програм ПСП на роботі.

 

Проєкт відкриває дивовижні можливості

Мотивація, здоров’я, продуктивність праці, прибуток, – усе взаємопов’язано. Новий Проєкт, як підкреслив Сергій Луговський, генеральний директор ВООРОЗ, спрямований насамперед на те, щоб навчити  та вмотивувати лідерів підприємств і фахівців, які стануть його рушійною силою. Спочатку його розробляли як пілотний, проте Міжнародна організація праці рекомендувала масштабувати його на всю країну. Мета – підтримати всі заінтересовані у створенні безпечних і здорових умов праці сторони для проведення заходів щодо ПСП на роботі у воєнний та повоєнний час. Зокрема, застосовуючи європейські й міжнародні стандарти щодо БЗР, що стосуються збереження психічного здоров’я працівників. Створення системи управління психосоціальними ризиками на рівні держави та підприємств здійснюватиметься за участі соціальних партнерів, науковців, усіх стейкхолдерів.

Заходи фінансово витратні, але окупність інвестицій, яку можливо виміряти через 1–3 роки від початку інвестування, досить приваб­лива. Адже, за розрахунками міжнародних аудиторів, один вкладений долар у здоров’я працівників повертається економічною вигодою до п’яти і більше доларів. Очікуємо, підсумував Сергій Луговський, рішення щодо Проєкту від женевського офісу МОП. Водночас збираємо команду і рухаємось уперед.

На думку Тетяни Бутківської, голови правління СК «Раритет», питання ПСП у трудових колективах є надзвичайно важливим, зокрема, у контексті впровадження і розвитку медичного страхування в Україні. В умовах воєнного стану ще більш очевидним є той факт, що безпечні та здорові умови праці, вдосконалення медичної допомоги та надання ПСП – одна з базових умов сталого розвитку людського капіталу.

По суті, людський капітал – це знання, навички, досвід, інтелект, здоров’я, безпека і якість життя людей. Усе те, від чого залежить продуктивність та якість людської праці, внесок у соціально-економічний розвиток держави, а на рівні організації – в ефективність і прибутковість підприємства. Відповідальні роботодавці розуміють цей взаємозв’язок, значущість ПСП, а отже, мають бути зацікавлені у створенні безпечних і здорових умов праці та системи ПСП працівників.

Що стосується медичного страхування, страховикам важливо бачити об’єктивну картину стану здоров’я працівників, також у психосоціальному аспекті, щоб урахувати всі ризики. Сьогодні вони не в змозі їх виміряти, тобто фактично працюють наосліп. Проєкт відкриває безпрецедентні можливості визначати, оцінювати психосоціальні ризики та керувати ними так, щоб люди були зацікавлені у здоровому способі життя, мали фізичне і психічне здоров’я, а не розраховували на силу пігулок. Як відомо, превентивна медицина, профілактичні заходи вимагають значно менших коштів, аніж лікування. Популяризація на державному рівні активного способу життя, раціонального харчування, боротьба зі згубними звичками, упровадження методів ранньої діагностики, забезпечення безпеки праці, здоров’я і ПСП на роботі істотно знижують фінансове навантаження на медицину та бізнес.

Сьогодні, як зазначила Тетяна Бутківська, спостерігається виразна тенденція підвищення попиту на послуги медстрахування, зокрема, з боку роботодавців і працівників. Один із чинників, що цьому сприяє, – істотне збільшення фінансування охорони здоров’я в Україні та світі за рахунок громадян, які викладають зі своїх кишень на медицину приблизно 60% від загальної суми фінансування. Ще один аргумент на користь того, наскільки цінним є здоров’я, також і ментальне, для людини, підприємства, держави.

 

Найперше із завдань – достукатись до держави і бізнесу

Великі соціально відповідальні IT-компанії раніше за інших вловлюють сучасні тренди, тому дбають, як стверджує ІТ-менеджер Василь Бузуєв, член Наукової ради ВООРОЗ, про ментальне здоров’я своїх працівників. Виконують цю роботу штатні співробітники служби People partners (люди-партнери) або кваліфіковані працівники кадрової служби. Вони розмовляють з кожним членом колективу індивідуально, допомагають подолати негативні психоемоційні стани, «вимірюють психологічну температуру» на підприємстві та підтримують її в нормі. В IT-індустрії, що працює з високими технологіями, психологічний стан персоналу цінують, бо від нього часто залежить успіх дорогого проєкту та дотримання термінів і якості його виконання. І коли через людський чинник щось піде не так, компанії загрожують серйозні збитки. Власне, такими мотивами економічного та морального характеру мають керуватись передбачливі керівники й інших бізнесів.

Повертаючись до проєкту з ПСП… Зрозуміло, що втілити його та масштабувати неможливо без участі спеціалістів у галузі інформаційних технологій. Керівник софтверної частини Проєкту Василь Бузуєв розповів про своє бачення реалізації програмного компонента Проєкту: «Нашою командою будуть застосовані сучасні інноваційні технології та інструменти. Зокрема, це буде сучасна масштабована хмарна платформа з функціями підтримки операцій/бізнесу (OSS/BSS class), для якої будуть розроблені спеціалізовані ролі, уніфіковані бізнес-процеси з можливістю їхньої кастомізації під різні індустрії, побудовані інтерфейси із зовнішніми учасниками».

Одна із функцій платформи – інформаційна підтримка учасників, інформаційний портал, який надає актуальне законодавство, методичні документи та інші нормативно-довідкові матеріали, що регулюють відносини учасників у цій сфері.

Для цілей навчання учасників на платформі буде розроблено навчальні web-курси. На особливу увагу заслуговують уніфіковані процедури скринінгу здоров’я, ведення електронних медичних карток у формі EHR (Electronic Health Records), побудова аналітичного сховища даних. Ці процеси, стандарти та компоненти дають змогу збирати статистику, здійснювати глибоке аналізування даних, прогнозування, шукати очевидні та приховані залежності, розраховувати показники на вибірках довільного розміру – від цеху чи відділу до всього трудового потенціалу країни.

Ця платформа може стати прототипом майбутньої загально­національної системи громадського здоров’я. А ще – це унікальна можливість об’єднати на одній платформі десятки тисяч підприємств, що дасть змогу з часом збагачувати її іншими функціями та сервісами поза цільовою функціональністю. Отже, створення такої хмарної платформи відкриває дивовижні перспективи, гідні окремої публікації.

«Дуже цікаво було почути і побачити Проєкт очима колег, фахівців галузі охорони здоров’я. У ньому робиться акцент на профілактиці, а не на хворобах, і це правильний підхід, – таким враженням поділилися Олена Пищикова, доцент кафедри охорони праці та цивільної безпеки  Криворізького національного університету. – У кожному колективі є працівники, які потребують ПСП. Нерідко до психологічних проблем додаються ще й шкідливі та небезпечні фактори виробництва. Таке нашарування – надто небезпечне, тому працювати потрібно з усіма небезпеками і ризиками».

Цікавим для Проєкту, за словами О. Пищикової, може бути досвід Всеукраїнської програми ментального здоров’я, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською. Її мета – допомагати людям подолати негативний вплив війни на психіку, навчити самодопомоги, розвивати у суспільстві культуру піклування про ментальне здоров’я. Програма не охоплює сферу ПСП на роботі, проте Проєкт, на думку Олени Пищикової, може заповнити цю прогалину.

На рівні держави, висловив свою точку зору Віталій Цопа, експерт з питань керування ризиками в системах управління, професор МІМ-Київ, доктор технічних наук, ще немає чіткого розуміння важливості керування психосоціальними ризиками. Про це говорить той факт, що в новому законопроєкті про БЗР ідеться лише про професійні ризики, а про психосоціальні його автори забули. Натомість країни ЄС увели їх у законодавство ще в 90-ті роки минулого століття, бо розуміють значення впливу психосоціального чинника на безпеку праці та здоров’я.

На думку Віталія Цопи, учасники Проєкту мають змогу достукатись до держави. Зокрема, наполягати на тому, щоб управління психосоціальним здоров’ям було уведено до проєкту закону з БЗР як невід’ємна складова частина управління БЗР. Окрім того, потрібно за допомогою законодавчих важелів і економічних стимулів змінювати ставлення роботодавців до проблем ПСП. За його спостереженнями, як фахівця з аудиту, на більшості з підприємств якщо й говорять про психосоціальний складник БЗР, то здебільшого декларативно. Ситуацію слід виправляти та працювати в цьому напрямі на рівні держави, підприємств, працівників.

 

Отже, запрошуємо представників усіх зацікавлених сторін до участі у Проєкті «Пілотування розроблення та запровадження програм з безпеки, здоров’я та психосоціальної підтримки на роботі для збереження та розвитку трудового потенціалу – «ІНДУСТРІЯ ЗДОРОВ’Я». Турбота про ментальне здоров’я працівників – невід’ємна складова частина безпеки і здоров’я на роботі, що сприяє сталості бізнесу.

Зі свого боку журнал та ВООРОЗ розповідатимуть про до­свід і напрацювання щодо ПСП на роботі різних країн. Стежте за публікаціями в рубриці «Психосоціальна підтримка на роботі».

 

______________________________________

* Статті С. Ніколаєць «Перший досвід упровадження ПСП: варто спробувати», № 9/2023, с. 46; А. Клочко, С. Ніколаєць «Методики для діагностування психічного здоров’я особистості», додаток до журналу № 9/2023, с. 45.

Цикл статей у додатку до журналу № 8/2023.

 

Олександр Фандєєв, спецкор