Причини прискорення закриття бізнесів в Україні: війна, законодавчі зміни чи недосконала податкова політика?

В Україні спостерігається пришвидшення темпів закриття фізичних осіб-підприємців (ФОП), що викликає стурбованість експертів з бізнес-спільноти. Мале і середнє підприємництво – це база для будь-якої економіки, адже диверсифікація виробництв, сфери послуг та експорту, створення робочих місць навіть у прифронтових територіях – це те, що забезпечує ріст ВВП та доходи держбюджету навіть в умовах повномасштабної війни рф проти України.

За перше півріччя 2024 року закрито понад 90 000 ФОПів, з яких 12 000 – в Києві, йдеться в аналізі YouControl.Market. Проти минулого періоду, кількість закритих ФОПів зросла на 54%.

В профільному комітеті aВерховної Ради України прокоментували, що це явище обумовлено триваючою війною та поширенням практик використання ФОП і компаній для податкової оптимізації.

Проте Український союз промисловців і підприємців (УСПП) має інший погляд на цю проблему.

Безумовно, повномасштабна війна, яка триває вже понад 2 роки ( і війна в цілому – 10 років), суттєво вплинула на український бізнес. Багато підприємців зіштовхнулись із непередбачуваними обставинами, що ускладнили ведення бізнесу – це і тимчасова окупація частини території, ворожі обстріли цивільної інфраструктури, ускладнена логістика, падіння платоспроможності внутрішнього ринку і т.д.

Відкладений попит на закриття бізнесу відіграв свою роль лише частково, адже ті власники, для яких такі умови ведення власної справи стали неможливими – вже давно або закрили бізнес, або перенесли його закордон (за наявності такої можливості).

«В парламентському комітеті частково визнали, що роль у пришвидшенні закриття бізнесів зіграли законодавчі зміни у серпні 2023 року, якими було відновлено податковий режим, який діяв до початку повномасштабного вторгнення, поновлено податкові перевірки та повернуто штрафні санкції. Ці зміни спричинили додатковий тиск на підприємців, і це справді так», -підкреслили в УСПП.

Проте, на думку експертів ділового союзу, основною причиною закриття бізнесів, окрім війни, є недосконала державна політика щодо малого і середнього бізнесу.

Основні проблеми, з якими стикаються підприємці в Україні:

1. Низький рівень кредитування. Українські підприємці мають найнижчий рівень кредитування в Європі, що суттєво обмежує їхні можливості для розвитку. Реальний сектор економіки кредитується в Україні тільки на рівні 10% ВВП (за працюючими кредитами). Для зрівняння: у Польщі 60% ВВП, в Чехії 70% ВВП.
2. Ініціативи з підвищення податків. Пропозиції парламентарів щодо підвищення податків для підприємців найбільше відіб'ються на ФОПах, що робить їхню діяльність ще складнішою. Так, в інформаційному просторі звучать цифри -   про збільшення ставки ПДВ до з 20 до 25%, військового збору з 1,5 до 5%. Начебто у планах також відміна 4 групи, на якій працюють дрібні агровиробники. Все це неправильно хоча б з точки зору комунікацій влада-бізнес. Такі речі варто обговорювати із бізнес-асоціаціями, галузевими спілками виробників, національними експертами та прораховувати плюси і мінуси для економіки. Тому що «компенсацією» очікуваних сотень мільярдів гривень нових податків для бюджету може бути посилення тіньового сектору, прискорення закриття бізнесів, перенесення капіталів закордон.
3. Нестача працівників. Політика бронювання потребує вдосконалення, оскільки бізнесу критично не вистачає кадрів.
4. Зруйнована енергетична інфраструктура. Російські обстріли пошкодили половину енергопотужностей країни, зокрема 9 ГВт. Необхідне масштабування малої маневреної генерації, а також стимулювання таких проєктів для бізнесу через доступне кредитування. Готовність у малого і середнього бізнесу та навіть у великих промислових підприємств є,так само як і компанії, які займаються впровадженням таких проєктів (зокрема, серед них і члени УСПП). Але проблема лишається все та ж – брак комерційного кредитування за доступними ставками. Поки банки стабільно і добре заробляють на ОВДП та депозитних сертифікатах НБУ – вони не будуть ризикувати і йти в комерційний сектор.

Тому УСПП та Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану вже звернулися до Ради національної безпеки і оборони України (РНБОУ), Верховної Ради України (ВРУ) та Уряду з пропозиціями щодо підвищення стійкості національної економіки та її самодостатності в умовах війни.

Основними пропозиціями є:

- Розробити та впровадити дієву програму підтримки малого і середнього бізнесу. Наприклад, через доступ до кредитів, субсидій та податкових знижок на модернізацію, власний імпорт електроенергії, спрощення процедури отримання дозволів та ліцензій тощо.

- Підвищити рівень кредитування підприємців через співпрацю Уряду та НБУ із комерційними банками. Для цього потрібно страхувати воєнні ризики для фінустанов, розширювати державні програми кредитування.

- Вдосконалити політику бронювання працівників для бізнесу. В УСПП пропонують бронювати за фактором професій і посад, важливих для підтримки економіки і завдань із відбудови. Ідея економічного бронювання потребує додаткових обговорень першочергово із Генштабом, із суспільством та із бізнес-асоціаціями.

- Стимулювати розбудову мережі малої маневреної генерації, впровадити локальні інвестиційні проєкти на місцях, залучати кошти у відновлювальну енергетику, окремі проєкти для енергоємних галузей промисловості тощо. Серед іншого, АШ наполягає на розвитку місцевої енергетики на основі державно-приватного партнерства, орієнтовану на використання місцевих енергетичних ресурсів, зокрема можливості переробки відходів у енергоресурси.

«Тільки завдяки комплексному підходу та співпраці держави з бізнес-спільнотою можливо досягти позитивних змін в економіці і подолати виклики, що стоять перед Україною через агресію рф. Сили оборони України тримають фронт, держава і бізнес мають тримати економічну стабільність і збільшувати видатки на армію, але не через нові і нові податки, а через програми стимулювання і розвитку», - підсумували в УСПП.